Немає загальноприйнятого, єдиного рішення у питанні роботи з борознами періорбітальної зони. Є протиріччя, які обумовлені особливостями анатомічної будови, реологією препаратів, які використовують у цій зоні та очікуваними результатами. Але, чи варто обмежуватись лише пластичною хірургією?

Для розуміння, як працювати з делікатною зоною, повторимо головні анатомічні орієнтири та згадаємо особливості її будови.

Періорбітальна зона верхньої межею розташована у верхній третині обличчя та є структурою середньої третини обличчя. Важливі судинні магістралі, які ми повинні враховувати при ін’єкційних методиках проходять у надбрівній зоні більш медіально. А саме, a. supratrochlearis, яка є кінцевою гілочкою очної артерії та a. Ophthalmica – надочна артерія при пошкоджені яких можна отримати досить серйозні ускладнення. Найгіршим наслідком є сліпота при емболізації цих судин.

У середній третині обличчя знов медаільно, на 10 мм нижче кісткового краю очниці також проходить досить крупний судинно-нервовий пучок – infraorbitalis.

Ці артерії можна нескладно знайти, кожна з них проходить через вирізку або отвір, які можна пропальпувати. При огляді орієнтиром є медіальний край райдужки ока, при проведенні вздовж неї прямої ліній в обидва боки – верх та вниз, ми проходимо крізь ці отвори. Робота з препаратами, які мають наповнюючу дію у періорбітальній зоні є складною і небезпечною першочергово за рахунок саме цих судин.

Але кісткові та судинно-нервові структури – це не кінцева станція. Тонкий та один з найактивніших мімічних м’язів, який покриває всю площу орбіти є m.orbicularis oculis. Це наступна зупинка перед роботою з препаратами, реологія яких дозволяє проводити філінг. Активна робота м’яза призводить до комкування препаратів, їх вип’ячування та формування ефекту Тіндаля. Крім того, є досить складним відтік рідини із даної зони, лімфодренаж, що у комбінації з препаратами, які довготривало знаходяться у тканинах призводить до набряків, пастозності. Порушується місцевий метаболізм, утруднюються процеси синтезу нових волокон, шкіра стає більш дряблою та зморшкуватою.

І ще важливі особливості періорбітальної зони про які варто згадати:

• Тонка шкіра повік з майже відсутнім шаром ПЖК;
• Скупченість тучних клітин у зоні – висока реактивність;
• Зв’язки, які в процесі кісткової резорбції та атрофії жиру починають контуруватись та «сповзати» до низу формуючи борозни та заломи.

Тому, найчастіше висновок один – періорабітальна область – поле роботи пластичних хірургів. Але, як можна змінити якість шкіри та безпечно заповнити носослізний, пальпебромалярний залом? Скальпель хірурга це не зробить, хоч і підтягне нависаючу повіку або видалить грижі, які також призводять до перерозтягнення тканин та не естетичного вигляду.

У сучасній косметологічній практиці є препарати та методи, з якими можна безпечно працювати у періорбітальній зоні. Серед всім відомих методик, пригадаємо: ботулінотерапія, мезотерапія, полінклеотиди. Але ці методи не заповнюють борозни та заломи. Вирішенням питання є ревіталізуючий препарат з natural філінг ефектом та стимулюючою дією – Prostrolane.

Це сучасна формула, яка побудована на матриці гіалуронової кислоти – 0,7% 1-1.3 МДа, що має часткову стабілізацію для нівелювання набряків та вбудований комплекс біоміметичних пептидів різнонаправленої дії.

Реологічні властивості препарату дозволяють безпечно працювати у періорбітальній області без набряків та ускладнень. З метою наповнюючого ефекту важливо вводити препарат глибоко у підм’язовий шар. Об’єм на введення буде складати в середньому від 0,4 до 0,7 мл на сторону. При поверхневому введенні у підшкірний шар отримаємо ущільнення шкіри, розгладження зморшок. З цією метою вводимо препарат в об’ємі 0,1-0,3 мл на сторону.

Пептиди препарату регулюють ряд важливих процесів:

• Oligopeptide-24 відповідає за проліферацію та міграцію фібробластів, тим самим посилюючи колагенез.
• Decapeptide-36 фотопротектор, захищає клітини шкіри від руйнівної дії UV-променів.
• Octapeptide-11 активує неоколагенез, шляхом посилення синтезу волокон клітинами фібробластами
• Oligopeptide-34 пригнічує дію тирозинази, має депігментуючий та протизапальний ефекти
• Oligopeptide-92 (CG-Bonade) – пригнічує активність поділу остеокластів, тим самим сповільнюючи резорбцію кісткових структур.

У серії Prostrolane, також є препарат Prostrolane Blanc-B, який містить два потужних освітлюючих пептиди – ферулоїл та вальпроїл олігопептиди-33. Це вибір пацієнтів, для яких показана корекція не тільки борозен але й естетична терапія «темних кіл» навколо очей.

Оптимальною технікою введення для препаратів у періорбітальній зоні є канюля 25G 50 мм.

Підсумовуючи безпечність даних препаратів при роботі саме з носослізною борозною виділимо головне:

1. Реологія та склад ревіталізантів – не дає набряклості, не дає пролонгованої корекції більше 6 міс, що важливо для періорбітальної зони
2. Не дають ефекту Тіндаля та не комкуються при активному мімічному навантаженні
3. Пептиди препарату комплексно ревіталізують шкіру, всі її шари
4. Препарати мають декілька ефектів – наповнення, ревіталізація, освітлення, ущільнення шкіри
5. Препарати сертифіковані в Україні та країнах ЄС, що говорить про відповідність високим стандартам якості.

Цікаво, які результати отримують ваші колеги з препаратами Prostrolane? Зібрали для вас добірку КЕЙСІВ.