Одним з надскладних морфортипів старіння для корекції інволютивних проявів є деформаційний тип та його відведення – деформаційно-набряковий. Досить вузький спектр косметологічних процедур дозволяють отримати позитивну динаміку, при цьому ін’єкційні процедури мають ряд обмежень:

• За рахунок гідрофільності жирової тканини введення ін’єкційних препаратів може провокувати набряклість та ще більше збільшення об’ємів – гіалуронвмісні препарати, бустери, препарати з посиленим складом – не найкращий вибір для роботи з такими пацієнтами;
• Моделювання овалу, навіть наповнювачами на основі гідроксиапатиту – досить обмежене, враховуючи і без того виразні об’єми та площу обличчя;
• Використання ліполітиків дає результат але тривалість курсу та очікування ефекту грають важливу роль, особливо у будуванні комплаенсу між пацієнтом та лікарем.

То, на що варто орієнтувати пацієнта або що обіцяти?

Вагомий процент лікарів налаштовані відправляти пацієнта на пластичну корекцію, з попередньою підготовкою або без. І не можна сказати, що вони неправі. Це один із швидких та результативних методів отримання бажаного результату. Але не всі пацієнти з цим згодні. Навіть повна довіра до лікаря-косметолога не спростує той факт, що не всі готові на оперативні втручання з ряду причин, де страх найголовніша з них.

Що можна запропонувати таким пацієнтам та які протоколи створювати?

Для початку, потрібно чітко намалювати портрет таких пацієнтів, що полегшить задачу формування протоколу:

- пацієнти з «попливлим» овалом, втрата чіткості лінії нижньої щелепи;

- гіпертрофія поверхневих жирових пакетів обличчя;

- схильність до набряклості, затримки рідини протягом дня або вранці;

- формування «другого підборіддя» та так званих брилів;

- овал обличчя поступово набуває вигляду перевернутого рівностороннього трикутника.

Механізм формування цих проявів досить простий: внаслідок хронологічних вікових процесів, резорбції кісткової тканини, сповільнення синтезу волокон дермального шару утворюються зони з дефіцитом об’єму. В свою чергу, поверхневі жирові компартменти, які до того ж, схильні до утримання рідини, гіпертрофуються, збільшуються у об’ємі та створюють відчутний тиск на колагенові тяжі та зв’язковий апарат. Перерозтягнення утримуючих зв’язок створюють «кармани» у нижній третині обличчя, субментальній зоні, до яких потрапляють поверхневі жирові пакети. І ми бачимо не тільки їх гіпертрофію але і деформації рис обличчя.

Як будувати протокол:

1. Регулярно, фоном завжди працюємо з лімфодренажем. Це може бути досить широкий спектр різних процедур: робота з м’язовим каркасом обличчя та обов’язково шиї – масажі, мікротокова терапія, різноманітні водні процедури та пресотерапія, інші апаратні маніпуляції.
2. За необхідності контроль та корекція постави, робота зі стовбуровою системою шиї та спини.
3. Загальні рекомендації способу життя та звичок, режиму сну та відпочинку, водного режиму та харчування з обмеженням солі та інших продуктів, що провокують затримку рідини.
4. Серед косметологічних процедур: дренажна терапія, ліполіз, оцінка дефіциту об’єму та за необхідності точкова об’ємна корекція, апаратні методики – SMAS, мікроголковий RF ліфтинг, ниткові методи корекції, колагеностимулюючі процедури.

Враховуючи, що дренажна робота – це постійний фоновий режим, розглянемо варіанти ліполітичної корекції, як другий етап роботи з деформаційним типом старіння. Ми розуміємо, що працювати у зоні обличчя з прямими ліполітиками не рекомендується, а у країнах ЄС взагалі заборонено їх використання. Але, один дренаж, навіть самий потужний не зменшить гіпертрофії компартментів та розмір адіпоциту. Тому, варто розглядати препарати, які можуть одночасно впливати на:

- клітини адіпоцити

- процес ліполізу

- ревіталізацію шкіри, з метою посилення її тонусу та профілактики провисання, дряблості після ліполізу.

Одним із бестселерів є препарат Prostrolane Inner-B, який поєднує у собі одночасно властивості ліполітика та ревіталізанта.

До складу препарату входить гіалуронова кислота, яка є матрицею для активних компонентів – пептидів.

4 пептиди препарату, які поступово вивільнюються із матриці та мають довготривалий вплив на клітини шкіри, забезпечують наступні дії:

• Сповільнюють ліпогенез у адіпоцитах – накопичення тригліцеридів та їх акумуляцію;
• Активують процес ліполізу та прискорюють виведення, утилізацію продуктів розпаду жирів – воду та жирні кислоти;
• Зменшують розмір адіпоциту;
• Стимулюють синтез волокон дерми з метою ущільнення та підвищення тонусу шкіри.

Кожен з пептидів безпосередньо потрапляє у шкіру та утворює тісну комунікацію з рецептором на поверхні клітин – адіпоцитів, фібробластів, кератиноцитів.

Техніка корекції – за допомогою канюлі 25-22G 50-70 мм або голки 30G 13 мм вводимо препарат у гіпертрофовані жирові пакети середньої та нижньої третини: назолабіальний, медіальний, латеральній та середньощічний, нижньощелепні жирові пакети та преплатизмальний жир.

Глибина введення – поверхневі компартменти, від 4 до 6-8 мм. Об’єм на введення – 0,1 мл. Курс процедур 4 з інтервалом 2 тижні. Препарат легкий у корекції адже не пече, не має довготривалої реабілітації та ускладнень.

Така корекція може бути як у вигляді монотерапії, так і поєднуватись з іншими методиками – контурна пластика, мезотерапія, підготовка до СМАС або RF-ліфтингу.